Зміст
Науковий консалтинг – це професійна допомога у виконанні окремих інтелектуальних, методологічних, інформаційних, редакторських, технічних або організаційних завдань, пов’язаних із проведенням дослідження та підготовкою академічних матеріалів.
Сам факт отримання науковцем сторонньої професійної допомоги не свідчить про порушення академічної доброчесності. Питання виникає в іншому: який саме внесок здійснює консультант, хто є автором отриманого наукового результату та чи відповідає спосіб використання такої допомоги правилам конкретного виду академічної діяльності.
Ця відмінність принципова. Консультація щодо методології, пошуку джерел, переклад, мовне редагування, форматування рукопису не означає, що хтось написав наукову роботу замість дослідника і не призводить до порушення академічної доброчесності. Водночас передача іншій особі фактичного створення дисертації, наукової статті чи іншого академічного твору з подальшим представленням цього результату як власного вже має інше правове та академічне трактування.
Які послуги можуть надаватися аспірантам, докторантам і авторам наукових рукописів
Для науковця, який працює над дисертаційним дослідженням, потреба у професійній консультації може виникати на різних етапах. Серед типових запитів:
- консультації щодо структури дисертації;
- обговорення методологічного підходу;
- консультації щодо постановки дослідницької проблеми;
- пошук наукової літератури;
- патентний пошук;
- систематизація джерел;
- формування бібліографічного списку;
- перевірка бібліографічних описів;
- мовне та стилістичне редагування;
- переклад наукового тексту;
- форматування рукопису відповідно до вимог журналу;
- технічне опрацювання таблиць, рисунків та інших елементів;
- консультації щодо підготовки рукопису до подання;
- підбір наукового видання для публікації та ін.
Окремі види таких послуг надаються не лише комерційними консультантами. Вони присутні у практиці бібліотек, університетів та міжнародних наукових видавців.
Приклад ДНТБ: платні бібліотечні послуги для наукової роботи
Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ) є одним із провідних прикладів підтримки наукової спільноти.
На сторінці платних бібліотечних послуг ДНТБ зазначає такі послуги: пошук патентних документів, визначення індексів УДК та ДРНТІ, формування та редагування бібліографічних списків, а також інші інформаційно-бібліографічні послуги.
Особливо показовою є робота із бібліографічними списками, наприклад формування літературних джерел відповідно до міжнародних стилів цитування або державних стандартів. Робота з джерелами є важливою складовою підготовки дисертацій та наукових статей, проте технічне і бібліографічне опрацювання такого масиву інформації не перетворює виконавця на автора відповідного дослідження.
Отже замовлення такої послуги не означає автоматичної передачі авторства, визначальним є саме характер виконаної роботи.
Послуги, що надають університети
Практика українських закладів вищої освіти також демонструє, що допомога дослідникам із підготовкою академічних матеріалів сама по собі не розглядається як щось несумісне з доброчесністю.
Наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України у переліку наукових послуг зазначає:
- редагування рукописів наукових праць;
- рецензування наукових статей і монографій;
- надання консультацій аспірантам з підготовки дисертації до захисту;
- математичну обробку результатів наукових досліджень;
- консультації здобувачам щодо підготовки кваліфікаційних робіт;
- письмовий переклад і редагування наукових статей та анотацій;
- письмовий переклад і редагування галузевих текстів;
- редагування бібліографічного опису джерел;
Науково-технічна бібліотека Київського національного університету технологій та дизайну в переліку платних послуг також зазначає формування та редагування бібліографічних списків для курсових, дипломних, наукових робіт і дисертацій. Окремо передбачена допомога з бібліографічним оформленням та інформаційним пошуком.
Бібліотека Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика пропонує формування бібліографічних списків, їх редагування, консультації щодо бібліографічного опису та інформаційного пошуку, а також роботу з науковими інформаційними ресурсами, серед яких Scopus і Web of Science.
Такі приклади демонструють, що професійна допомога досліднику є самостійною категорією діяльності та не тотожна створенню академічного твору замість його автора.
Професійні послуги Elsevier та Springer Nature
Науковий консалтинг пропонують і відомі престижні видавці, зокрема Elsevier Author Services пропонує авторам професійне мовне редагування, переклад, форматування рукописів, оформлення рукопису відповідно до вимог журналу, редагування списку літератури та інші послуги з підготовки матеріалів до публікації.
Springer Nature Author Services також пропонує language editing, scientific editing, academic translation, manuscript formatting.
Водночас видавнича практика проводить принципову межу між редагуванням і фактичним створенням роботи. Springer Nature, зокрема, пояснює, що редактор не повинен перебирати на себе контроль над змістом авторської роботи або додавати істотний новий матеріал. Такий внесок може вже стосуватися питання авторства, а не звичайного редакторського обслуговування.
Отже, сама модель співпраці науковця із науковими консультантами чи консалтинговими фірмами є поширеною і на міжнародному рівні. Визначальним залишається характер послуги.
Українське законодавство
Ключовим нормативним актом у цій сфері є Закон України «Про академічну доброчесність» № 4742-IX. Закон набув чинності 31 липня 2026 року та встановлює правові й організаційні засади забезпечення академічної доброчесності. Його положення поширюються на сферу академічної діяльності, зокрема на створення, рецензування та наукове редагування академічних творів. Це безпосередньо стосується питання наукового консалтингу.
Одне з положень нового законодавства особливо важливе для розмежування консультаційної діяльності та авторства. У законі передбачена можливість зазначення в академічному творі інформації про осіб, які брали участь у його підготовці, зокрема здійснювали консультування, редагування, оформлення, переклад, виконання розрахунків, експериментів та інші види роботи.
«В оприлюдненому академічному творі, крім авторів, зазначаються й інші особи, які брали участь у роботі над ним (надання рекомендацій, консультування, редагування, оформлення, виконання експериментів, розрахунків, перекладу тощо), із зазначенням характеру внеску кожної з таких осіб.»
Стаття 8. Пункт 5.
Сам факт того, що до підготовки академічного твору залучалася інша людина, таким чином, не означає ,що твір є недоброчесним. Навпаки, законодавство враховує існування різних форм внеску в академічну роботу.
Однак такий внесок не повинен маскувати фактичну передачу авторства, а повинен публічно зазначатися при публікації.
Чи можна залучати стороннього фахівця до підготовки наукової статті?
Таке питання часто виникає через поширене уявлення, що автор повинен зробити «все сам».
Однак, в практиці один науковий текст може проходити через декілька професійних етапів: автор створює дослідницький матеріал, перекладач виконує переклад, редактор забезпечує мовне опрацювання, бібліограф допомагає впорядкувати джерела, дизайнер або технічний спеціаліст опрацьовує графічні матеріали і т.д.
Не кожна особа, яка виконала роботу для рукопису, автоматично стає його співавтором. Водночас законодавство вимагає зазначати таких осіб при оприлюдненні академічного твору.
Чи можна залучати стороннього фахівця до підготовки дисертації?
Для аспіранта науковий консалтинг може стосуватися практично всіх етапів роботи.
Наприклад, здобувач може самостійно проводити дослідження, збирати матеріали та формулювати висновки, але звернутися до консультанта для перевірки логіки та структури дисертації.
Інша ситуація – необхідність роботи з великою кількістю джерел. Консультант може допомогти побудувати пошукову стратегію, знайти релевантні публікації, перевірити бібліографічні дані та привести посилання до встановленого формату.
Ще один приклад – переклад. Автор може мати повністю готовий українськомовний рукопис і замовити професійний переклад англійською. Перекладач при цьому не стає автором наукового дослідження лише через виконання перекладу.
Аналогічна ситуація з мовним редагуванням. Редактор може виправляти граматичні, стилістичні та мовні помилки, покращувати читабельність тексту, але не повинен видавати чужий науковий внесок за власний або створювати за автора результати дослідження.
Тому така допомога є цілком прийнятною в науковій сфері.
Межа між консалтингом та академічною недоброчесністю
Найбільш проблемною ситуацією при використанні науковцями сторонньої допомоги є відчуження авторства або плагіат.
Закон України «Про академічну доброчесність» визначає відчуження авторства як передачу автором створеного ним академічного твору іншій особі з подальшим оприлюдненням або поданням цього твору як результату роботи особи, яка не є його автором.
Проблема полягає у невідповідності між фактичним автором твору та особою, яка представляє цей результат як власний.
Схожа ситуація виникає у випадку академічного плагіату, коли результати або текст іншої особи подаються як власні без належного зазначення авторства.
Тому важливо розмежовувати ці поняття: якщо консультант пояснює методологію, допомагає знайти джерела, редагує мову, перекладає готовий текст або перевіряє бібліографію, а дослідник при цьому самостійно відповідає за власний науковий результат – це є нормальною практикою. Але якщо консультант фактично створює цей результат замість дослідника, то це вже може свідчити про порушення основних принципів академічної доброчесності.
Науковий консалтинг і відповідальність автора
Отримання консультацій не звільняє дослідника від відповідальності за поданий ним академічний твір.
Саме автор відповідає за достовірність даних, результати, висновки, використані джерела та відповідність академічного твору всім чинним вимогам.
